Дві хвороби, про які, навіть, не здогадувався, звалилися на кропивничанина Сергія, як сніг на голову.
Тоді у нього на руках була паралізована дружина, за якою він самостійно доглядав, і ледь встигав працювати.
«Раптом я дізнався, що в мене ВІЛ. Руки опустилися. Я думав, що мені кінець. Перед очима одразу ті плакати, що були в моїй молодості в лікарні з написом «СНІД – це чума ХХ століття». Власне, на цьому мої знання про ВІЛ вичерпалися… Коли мені повідомили про діагноз, запропонували соціальний супровід від благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький». Я не відмовився, бо потребував підтримки. Мені не було з ким поговорити, порадитися», – свою історію відкриває нам 52-річний Сергій.
Під соціальний супровід ВІЛ-позитивного чоловіка взяла соціальний консультант Катерина Ігнатьєва. По стежці соціального супроводу провела його від «а» до «я», допоки стан чоловіка не врівноважився. Він почав приймати АРВ-терапію.
«Усе – життя налагодилося! Я зрозумів, що хвороба не смертельна, що можу жити. Втім, наступне медичне обстеження привело мене в шок, депресію… Я навіть зараз не знаю, як передати той стан, – Сергій робить паузу в розмові, даючи зрозуміти, що досі той період згадується важко, а потім додає, як вирок: – Мені діагностували туберкульоз».
Якби він залишився сам із хворобами, каже, не знає, чи вилікувався б. І взагалі, чи розпочав би те лікування. Протитуберкульозні препарати Сергію приносив Максим Горюнов – соціальний працівник проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» (за підтримки Глобального фонду), що реалізує ця ж благодійна організація, де він уже перебуває під соціальним супроводом.
«Препарати він приймав щодня. Сергій за раз випивав спочатку 12 таблеток, потім – 9 таблеток. Ми часто спілкувалися, бо в нього були питання щодо побічних симптомів. Через два місяці його стан змінився. Він бачив, що лікування дає результати, він дуже хотів, щоб це все пройшло, як страшний сон. Я підбадьорював його, нагадував, що залишилося ще трохи і він завершить лікування», – розповідає соціальний працівник Максим Горюнов.
У серпні він почув довгоочікуваний результат. Через шість місяців соціально-психологічного супроводу Сергій здав аналізи і успішно закінчив лікування мультирезистентного туберкульозу.
«Я ніколи не вживав алкоголь чи наркотики. Але життя підготувало мені такі от випробування. Зараз я здоровий. Туберкульоз в минулому. Я приймаю АРВ-терапію, працюю в охоронній службі, доглядаю за дружиною. Здається, все вирівнялося. Дякую соціальним працівникам із благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький», які весь час були і є поряд, за їхню віру в мене і підтримку», – каже Сергій.
Вікторія Семененко
Джерело: zpu.kr.ua
