Алича (інша назва – ткемалі, вішнесліва) – це різновид звичайної плодової сливи, окультурена людством багато століть назад. Вперше аличу виявили в Закавказзі, там це досить відомий плід, з м'якоті якого роблю соус, який так і називається «ткемалі». Алича володіє не тільки приємним смаком, але ще і безліч лікувальних якостей. Якщо про користь слив відомо багато, то необхідно знати і про корисні властивості аличі.
Чим корисна алича
Алича, на відміну від інших плодів, містить мало цукрів, але разом з тим, в цій сливі присутні органічні кислоти (лимонна і яблучна), провітамін А, вітаміни групи В, вітаміни РР, Е, велика кількість аскорбінової кислоти, пектин, мінерали: кальцій, калій, магній, фосфор, натрій і залізо.
Харчова цінність аличі: жири – 0,1 г, білки – 0,2 г, клітковина – 1,8 г, вуглеводи – 7,9 м Калорійність продукту – 34 ккал на 100 г плодів.
Плоди аличі в свіжому вигляді використовують для лікування і профілактики авітамінозів (курячої сліпоти, цинги і ін.), запорів, так як вони стимулюють діяльність кишечника. У медицині застосовуються не тільки плоди, але і квіти ткемалі. Водна настоянка з квіток корисна при хворобах печінки і нирок, а також розладах статевої системи у чоловіків.
Сік аличі відмінно допомагає при застудах, як потогінний і противокашлевий, завдяки високому вмісту клітковини і пектинів сприяє виведенню радіонуклідів з організму. Сік відмінно освіжає і тонізує, чудово втамовує спрагу, лікує гіповітаміноз і хвороби шлунка. Високий вміст калію робить аличу корисною при проблемах із серцем – цей мінерал попереджає аритмію, зміцнює серцевий м'яз. Алича благотворно впливає на стан нервової системи, має заспокійливу і розслаблюючу дію. Згадується властивість аличі перекачувати енергію з верхньої частини тіла в нижню. Якщо у вас розболілася голова через підскочивший тиск, потрібно з'їсти близько 200 г плодів і вже через 40-50 хвилин стан стабілізується.
Вітаміни А і С є найсильнішими антиоксидантами, вони сповільнюють процеси старіння, захищають організм від впливу зовнішніх негативних чинників, покращують стан шкіри.
З кісточок аличі отримують жирне масло, близьке по своїм якостям і складом до мигдальному маслу. У ньому міститься глікозид амигдалин, здатний в присутності ферменту емульсин і води розкладатися на Бензальдегід, глюкозу і синильну кислоту. Масло з кісточок аличі знайшло широке застосування в косметології та парфумерії, його використовують при виготовленні медичного мила. Шкаралупа кісточок аличі застосовується при виготовленні активованого вугілля.
Навіть відвари і компоти з аличі дуже корисні – вони підвищують апетит, покращують травлення, особливо при гастритах зі зниженою кислотністю. З аличі готують смачне варення, соуси, джеми.
Офіційна медицина рекомендує включати ткемалі в меню годуючим і вагітним жінкам, дітям та людям похилого віку, так як це незмінний засіб для постачання організму вітамінами, мінералами та іншими корисними речовинами.
Використовують аличу при хронічних захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів. Завдяки низькому вмісту цукрів, аличу застосовують при порушеннях обміну речовин: ожирінні, а також в харчуванні хворих на цукровий діабет.
Протипоказання до вживання аличі
Алича в свіжому вигляді протипоказана при індивідуальній непереносимості, а також при хворобах шлунка, пов'язаних з підвищеною секрецією шлункового соку. Також не рекомендується вживати ці сливи тим, хто страждає виразковими ураженнями гастродуоденальної області.
Джерело: ukr.media
