Юридичні виклики загрожують майбутньому української авіації
Українські авіакомпанії стикаються з новою реальністю: податківці та співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) почали трактувати платежі за лізинг літаків як роялті. Такий підхід створює значне додаткове фіскальне навантаження на галузь, яка, попри всі виклики воєнного часу, демонструє вражаючі результати, сплативши рекордні 702 мільйони гривень податків. Існує ризик, що ця ситуація може поставити під загрозу відновлення цивільної авіації після завершення війни.
Хоча небо України залишається закритим для цивільної авіації через триваючі бойові дії, експерти вже обговорюють стратегії повоєнного відновлення. Авіаційна галузь, яка може стати одним із локомотивів економічного відродження, опинилася під значною загрозою. Розслідування, пов’язані з трактуванням лізингових платежів як роялті, можуть мати далекосяжні наслідки, що виходять за межі звичайних податкових спорів. Йдеться про збереження потенціалу для відновлення української цивільної авіації після війни.
Авіаційна галузь демонструє стійкість
Існує поширене переконання, що цивільна авіація в Україні фактично припинила свою діяльність через заборону польотів. Однак, це не відповідає дійсності. Більшість українських авіаперевізників успішно адаптувалися: вони активно працюють на міжнародних ринках, виконують закордонні контракти, зберігаючи при цьому українську реєстрацію, кваліфікований персонал та операційну спроможність. Важливо відзначити, що українські авіакомпанії також залучені до виконання гуманітарних місій ООН, успішно витіснивши російських операторів з цього сегменту.
Таким чином, галузь не лише зберегла свій кадровий потенціал, але й продовжує робити внесок до державного бюджету. Згідно з даними Державної податкової служби, у 2025 році підприємства авіаційної галузі сплатили понад 702 мільйони гривень податків, що є найвищим показником за останні вісім років.
Водночас, фінансові показники самих компаній свідчать про складнішу картину. Попри зростання виручки у деяких операторів, більшість підприємств працюють з мінімальною рентабельністю або зазнають збитків. Це зумовлено високими витратами на перенесення діяльності, технічне обслуговування повітряних суден, страхування та утримання персоналу.
В таких умовах будь-яке додаткове податкове навантаження або кримінальні переслідування є критично небезпечними для галузі.
Нове трактування оподаткування створює ризики для бізнесу
Цивільна авіація опинилася під значним тиском після того, як з 2024 року Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки почали застосовувати новий підхід до оподаткування операцій з лізингу повітряних суден у нерезидентів України, кваліфікуючи їх як роялті.
Протягом багатьох років такі платежі здійснювалися відповідно до міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Однак, тепер правоохоронні органи розглядають їх як плату за використання інтелектуальної власності, що, на думку слідства, вимагає сплати додаткового 15% податку.
Цей підхід вже негативно вплинув щонайменше на п’ять українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Їх намагаються притягнути до відповідальності за нібито несплату 15% роялті за оренду літаків та гелікоптерів.
Представники авіаційної галузі наголошують, що така інтерпретація податкового законодавства з боку БЕБ створює додаткове фіскальне навантаження та знижує конкурентоспроможність українських компаній на міжнародній арені. Більше того, такий підхід суперечить міжнародному праву та підриває репутацію України як надійного партнера з передбачуваними правилами ведення бізнесу.
Таким чином, проблема виходить далеко за межі окремих справ. Якщо така правова позиція стане усталеною практикою, під загрозою опиняться всі українські перевізники, які використовують повітряні судна на умовах міжнародного операційного лізингу. Згодом ця практика може поширитися й на інші галузі, що використовують орендований транспорт, наприклад, залізничний транспорт або сільськогосподарську техніку.
Повоєнне відновлення авіації потребує підтримки
Після відкриття українського неба держава постане перед складним завданням – відновленням регулярного авіаційного сполучення та поверненням на ринок вітчизняних авіаперевізників.
Для цього недостатньо лише відкрити аеропорти. Необхідні функціонуючі авіакомпанії, літаки, кваліфіковані екіпажі, інженерно-технічний персонал, технічні бази, навчальні центри та налагоджені міжнародні контракти. Найважливіше – створити умови, щоб на ринок повернулися саме українські компанії, адже вони зможуть забезпечити максимальні надходження до бюджету, сприяючи відродженню економіки.
Якщо до того часу значна частина українських операторів втратить можливість працювати через кримінальні переслідування або буде змушена змінити юрисдикцію, відновлення авіаперевезень може затягнутися на роки. Нішу швидко займуть іноземні компанії, що призведе до втрати стратегічних можливостей.
У такому випадку Україна ризикує втратити не лише сотні мільйонів гривень податкових надходжень, а й власний авіаційний сектор як такий. Варто пам’ятати, що Україна має значний потенціал у сфері авіаремонту та авіабудування, розвиток якого безпосередньо залежить від стабільного функціонування галузі цивільних пасажирських та вантажних перевезень.
Таким чином, дискусія навколо лізингових платежів вже вийшла за межі податкового права. Фактично, вирішується питання про те, чи зможе Україна зберегти власних авіаперевізників до завершення війни. Кожне нове кримінальне провадження створює не лише ризики для окремої компанії, але й формує сигнал для всього ринку про непередбачуваність державної політики та правозастосування.
Якщо сьогодні під загрозою опиняються компанії, які навіть в умовах закритого неба продовжують працювати, сплачувати податки та зберігати українські команди, то після настання миру може постати складніше питання: хто саме виконуватиме рейси під українським прапором.
Порада від Світ Захоплень:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто цікавиться майбутнім української економіки та зокрема авіаційної галузі. Розуміння нових податкових трактувань та їхнього потенційного впливу на бізнес допоможе усвідомити, з якими викликами стикаються українські компанії, і чому підтримка вітчизняного бізнесу є ключовою для повоєнного відновлення країни.