Преса роками представляє нам концепцію довгого життя через призму недешевих звичок: відпочинок у віддалених гірських місцях, вітамінні комплекси, зелені коктейлі та обов’язкове знаходження внутрішньої гармонії.
Проте нещодавнє дослідження Манчестерського університету проливає світло на те, наскільки реальність більш проста і разом з тим більш жорстка, ніж усі ці тенденції. З’ясовується, що головний показник того, як довго ви затримаєтеся на цій землі, – це ваш рівень освіти.
Математика виживання
Професор Аркадіуш Вішньовскі у співпраці з колегами з Австрії здійснили доволі оригінальну роботу. Вони відмовилися від дослідження ідеальної Скандинавії чи заможної Швейцарії. Їхньою вибіркою стали 13 країн Південно-Східної Європи, Західної Азії та Північної Африки в період з 1980 по 2015 рік. Це ті території, де для значної кількості населення криза означає елементарне фізичне виживання, а не клопоти з відчуженням від батьків.
Раніше подібні дослідження проводили здебільшого у заможних країнах, оскільки там кожна подія фіксується документально. Але як оцінити смертність там, де люди народжуються та зникають, не залишаючи значного бюрократичного сліду? Дослідники розробили нову статистичну модель, звели докупи частини даних ООН і місцевих опитувань, і математика виявилася ефективною там, де звичайна статистика не працює.
Десять років різниці
Особи з вищим рівнем освіти живуть відчутно довше, ніж ті, хто покинув навчання. У деяких країнах з цієї вибірки різниця у тривалості життя між освіченими та неосвіченими перевищує десять років. Ціле десятиліття.
Особливо цей контраст впадає в око, коли переглядаєш статистичні дані жінок віком від 20 до 49 років. Наявність хоча б повної середньої чи вищої освіти в цих регіонах фактично діє як захисний щит, значно зменшуючи рівень смертності.
Прихований механізм
Безумовно, сам по собі шматок пластику чи паперу з університетською печаткою від серцевого нападу не захистить. Науковці пояснюють все досить просто: можливість отримати освіту означає краще розуміння свого здоров’я, доступ до більш кваліфікованої медицини і роботу, де ризик отримати травму на виробництві менший.
Але найважливіше, як зазначає Вішньовскі, освіта впливає на те, як люди приймають рішення. Здатність прочитати інструкцію до медикаментів, уміння відрізнити обманщика від лікаря, усвідомлення того, що до лікарні потрібно звертатися до того, як відірветься нога. Критичне мислення просто продовжує термін служби організму.
Замість висновку
Зараз автори дослідження сподіваються, що їхні графіки та моделі змусять уряди подивитися на школи не тільки як на підприємства з підготовки робочої сили. На їхню думку, освіта – це безпосереднє втручання в охорону здоров’я.
Можна витрачати великі суми грошей на креми проти зморшок і купувати абонементи в спортивні зали, куди все одно не хочеться ходити. Але, якщо довіряти статистиці, найбільш дієвий спосіб залишитися тут трохи довше – це просто навчитися мислити. І надати таку ж можливість своїм дітям.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Що, на вашу думку, є справжнім еліксиром молодості: критичне мислення чи модний біохакінг?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🎓 Освіта — це броня 🥦 Тільки ЗСЖ працює 🧐 Маю власну теорію
📊 Карта думок
🎓 Освіта — це броня 0% 🥦 Тільки ЗСЖ працює 0% 🧐 Маю власну теорію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!