У приватних медцентрах із високими цінниками клієнти купують не просто комфортні умови та сучасні методи лікування – вони здобувають відчуття надійності. Коли трапляється біда, сім’ї часто вплутуються в багаторічну битву за правосуддя. Три гучні випадки лікарських трагедій ілюструють, як важко буває пройти шлях від кончини хворого до рішення суду.
За значними сумами в приватних лікарнях як правило криється не тільки зручність і прогресивне лікування, але і довіра клієнта до того, що тут його життя буде в цілковитій безпеці. Якщо трапляється непоправне, справжнє обличчя клініки показує здатність нести відповідальність за можливі помилки. На жаль, часто замість відкритості родичі померлих, в один з найбільш трагічних моментів життя, стикаються з боротьбою лікарні за свій імідж. Про те, чи має український хворий реальний захист і як на лиха у своїх стінах реагують приватні медзаклади, читайте в матеріалі УНН.
Приватна медицина в Україні в останні десятиріччя стала еквівалентом комфорту і прогресивних технологій. Вибираючи приватні лікарні, клієнти покладаються на безпеку, професіоналізм і першокласний сервіс. При цьому клієнти свідомо згодні на великі чеки, оскільки ціна медичних послуг сприймається, як обґрунтована інвестиція в здоров’я і душевний спокій.
Однак навіть у найбільш передових лікарнях трапляються критичні випадки. У подібні моменти головним тестом для медзакладу стає його можливість нести відповідальність за огріхи, а не приховуватися за піар-кампаніями. Однак, відповідальну позицію в таких ситуаціях обирають не всі.
Випадок про смерть Аднана Ківана перетворився на “Справу Odrex”
Кончина засновника Kadorr Group Аднана Ківана в жовтні 2024 року в стінах одеської клініки Odrex стала межею для репутації закладу. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чиї статки дозволяли обрати найкращих лікарів планети, довірив своє життя одеському Odrex. Адже саме в цій лікарні він лікувався протягом останніх років, саме в цій лікарні працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом і нову автівку Lexus на весілля. Однак, як показують матеріали кримінального провадження, статус бізнесмена і постійного клієнта лікарні не став захистом від того, що слідство називає лікарською халатністю.
Смерть Аднана Ківана стала початком гучного кримінального процесу, який триває і досі. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков і лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з клініки). За версією слідства, незважаючи на онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на ряд можливих огріхів: ігнорування симптомів запалення, відсутність призначення обов’язкової антибіотикотерапії після операції і проведення хіміотерапії, яка на той момент була прямо протипоказана хворому.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, здається, обрав тактику виснаження суду. Засідання зриваються через неявку адвокатів лікарів. Паралельно з цим, Odrex розгорнула масштабну інформаційну кампанію: замість визнання помилок і внутрішнього розслідування, лікарня зосередилася на судових позовах проти медіа і спробах відбілити ім’я.
Проте реакція суспільства не забарилася: після того, як справа про смерть Аднана Ківана зазвучала голосніше, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex і ті, кому вдалося вижити – почали відкрито говорити про свій досвід. Крім того, гучна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на правосуддя для багатьох сімей, які роками судяться з Odrex через кончину своїх рідних в лікарні.
На тлі загальноукраїнського розголосу, люди об’єдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) і Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе постраждалими від лікування в скандальній лікарні, анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих родичів, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та медиків лікарні і підтримують одне одного.
Фатальна помилка в клініці “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї закінчився трагедією. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку клініка рекламувала як безпечний і комфортний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо в стоматологічному кріслі. У клініці розпочали реанімаційні заходи, згодом дитину госпіталізували. Лікарі констатували глибоку кому. За кілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що призвело до смерті дитини. Лікарці-анестезіологу повідомлено про підозру. За версією слідства, під час анестезії було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. Станом на сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову порушила складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальною анестезією в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних клініках. Для батьків це – непоправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – випробування на можливість чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так і хто відповість за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась максимальним вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найгучніших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було ухвалене занадто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії комунікація з “Лелекою” фактично припинилася, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколого не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до максимального покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав клініку виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні клініки, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії поєднує трагічний сюжет: смерть, підозра у лікарській халатності й довгі роки боротьби за правосуддя.
Кожна справа має свої обставини, проте наслідки надто схожі. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перешкоди. Сім’ї, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
У фіналі, ці історії оголюють проблему ширшу, ніж окремі огріхи конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав хворих і реальної неминучості відповідальності за лікарську халатність.