Психологиня Світлана Арефнія роз’яснила, як тривалі відімкнення електрики, опалення та комунікацій впливають на психоемоційний стан і дорослих, і дітей. Вона надала рекомендації для збереження внутрішньої злагоди та вказала на ознаки, коли необхідно звернутися до професіонала.
Довготривалі відключення електрики, брак обігріву та звʼязку, істотно впливають на психоемоційний стан як дітей, так і дорослих. Психологиня Світлана Арефнія спеціально для читачів УНН дала настанови, як допомогти дітям, коли дорослі самі знесилені.
Що коїться з нашою психікою в критичних умовах
У надзвичайних обставинах людська психіка функціонує по-іншому, безперервно в стані пристосування до загрози, що є значним психоемоційним навантаженням. У дорослих і дітей психіка відгукується та адаптується по різному
“На нейрофізіологічному рівні активізується симпатична нервова система, що відповідає за реакцію “бий або біжи”. У дорослих це може виражатися підвищеною стурбованістю, роздратованістю, розладом сну, емоційним виснаженням чи відчуттям відчуженості”, – пояснила Арефнія.
Для дітей вплив таких ситуацій може мати серйозніші наслідки, оскільки їх психіка ще не сформована повністю. Проте певні відгуки є природною реакцією на стрес.
“У дітей найчастіше спостерігаються побоювання, сльозливість, регресивна поведінка (повернення до звичок немовляти), соматичні скарги, труднощі з концентрацією. Подібні реакції є нормальною відповіддю психіки на тривалий стрес, а не ознакою психічних розладів”, – додала психологиня.
Темрява + холод = відчуття втрати контролю: як із цим боротися
Темрява та холод посилюють тривогу та відчуття небезпеки, а відчуття контролю поступово зникає за відсутності фізичного комфорту. Важливо повернути собі відчуття контролю.
“Дієвою в таких умовах є самодопомога, спрямована на тілесну регуляцію: тепло (ковдра, теплий одяг, гарячий напій ), уповільнене дихання з подовженим видихом, контакт із реальними відчуттями тіла, прості повторювані ритуали, наприклад, контакт із твердою поверхнею, концентрація на звуках, запахах, тактильних відчуттях. Ці дії допомагають знизити фізіологічну напругу та стабілізувати емоційний стан”, – радить психологиня.
Щоб зменшити відчуття безсилля, варто зосередитися на тому, над чим ви маєте контроль: повсякденна рутина, організація часу, піклування про основні потреби.
“Опора також відновлюється через усвідомлення власних цінностей і сенсів, які допомагають витримувати тривалу невизначеність”, – додає психолог.
Як підтримати дитину, коли ви і самі змучені
Ви можете бути стомленим, але повинні зберегти емоційний контакт із дитиною. Підтримка дітей у важкий період є надзвичайно важливою. Діти орієнтуються на стан дорослого, тому важливо підтримувати емоційний звʼязок.
“Підтримуючими факторами залишаються рутина, передбачуваність, фізичний контакт і відчуття присутності дорослого. В умовах кризи достатньо бути не ідеальним, а емоційно доступним, щоб дитина бачила “включеність” у своє життя дорослого”, – розповідає фахівчиня.
Коли слід бити на сполох і звертатися до спеціаліста
“Психологічна допомога потрібна, якщо тривожні або депресивні симптоми не слабшають протягом декількох тижнів, порушується сон і здатність до щоденного функціонування, з’являється відчуття відсторонення від себе чи нав’язливі думки про безвихідь”, – зауважує Світлана Арефнія.
Також терапевтка підкреслює, що звернення до фахівця в таких умовах – не вияв слабкості, а крок до збереження психологічного здоровʼя.
УВАГА! Матеріал має виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.