Звичай масових зимових пірнань не пов’язаний із християнством. Він розповсюджений переважно серед народів угро-фінської групи і, можливо, є відлунням дохристиянських вірувань.
Основний зміст урочистості — це освячення води та згадка про Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Жодні церковні правила не вимагають від вірян обов’язкового пірнання в ополонку.
Раніше Церква висловлювалась проти подібної практики, вважаючи її нехристиянською та шкідливою для здоров’я. Втім, наукові відомості не зовсім підтверджують занепокоєння Церкви.
Як показують дослідження, короткочасне перебування здорової людини в крижаній воді навряд чи заподіє їй шкоду. Крім того, регулярні зимові пірнання навіть корисні — вони підсилюють імунітет і поліпшують самопочуття. Однак тут є ряд нюансів.
Наукові дані показують: при короткочасному знаходженні в крижаній воді здорова людина навряд чи захворіє на запалення легень або переохолодиться. Небезпеку являє собою холодовий удар, який може викликати спазм судин, втрату свідомості або зупинку серця. Тому людям із серцево-судинними хворобами та надмірною вагою слід утриматися від подібної практики, а пірнати поодинці категорично не радиться.
Щодо користі, то регулярні зимові занурення насправді здатні зміцнити здоров’я — зменшують біль у суглобах, збільшують імунітет і навіть покращують пам’ять. Однак отримати ці наслідки можуть лише ті, хто пірнає регулярно — як мінімум раз на тиждень протягом усього холодного сезону. Одноразове пірнання на Водохреща навряд чи принесе помітну користь.
Увага: Занурення в крижану воду є сильним потрясінням для організму. Інформація в статті базується на загальних відомостях і не враховує індивідуальні особливості вашого організму. Не повторюйте описане без належної фізичної підготовки та консультації з лікарем.
Поділитися